СТАТИЧЕСКАЯ И УСТАЛОСТНАЯ ПРОЧНОСТЬ ТРИП-СТАЛИ СИСТЕМЫ C-Ni-Cr

Автор(и)

  • V. Terentjev Учреждение Российской академии наук Институт металлургии и материаловедения им. А. А. Байкова РАН, Russian Federation
  • L. Alexejeva ГНЦ ЦНИИчермет им. И. П. Бардина, Russian Federation
  • S. Korabljova Учреждение Российской академии наук Институт металлургии и материаловедения им. А. А. Байкова РАН, Russian Federation

DOI:

https://doi.org/10.15588/.v0i1.99331

Ключові слова:

трип-стали, фазовый состав, механические свойства, усталостная прочность, фрактография разрушения.

Анотація

Приводятся характеристики статической и усталостной прочности трип-стали системы C-Ni-Cr. Анализируются особенности изменения структурного состояния высокопрочной тонколистовой трип-стали в процессе статического и циклического деформирования в области многоцикловой усталости. На основе фрактографического анализа изломов высокопрочной стали исследуются механизмы ее усталостного разрушения.

 

##submission.downloads##

Номер

№ 1 (2012): Нові матеріали і технології в металургії та машинобудуванні

Розділ

Структуроутворення. Опір руйнуванню та фізико-механічні властивості

Ліцензія

Положення про авторські права Creative Commons

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.