ЗАКОНОМЕРНОСТИ ФОРМИРОВАНИЯ СТРУКТУРЫ ХРОМО-НИКЕЛЕВОГО СПЛАВА «НИКОРИМ»

Автор(и)

  • V.Z. Kutzova Национальная металлургическая академия Украины, г. Запорожье, Україна
  • M.A. Kovzel Национальная металлургическая академия Украины, г. Запорожье, Україна
  • A.V. Grebeneva Национальная металлургическая академия Украины, г. Запорожье, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15588/.v0i1.98972

Ключові слова:

структура, фазовый состав, жаропрочный, хромо-никелевый сплав, карбид, интерметаллидное соединение.

Анотація

Изучена структура, фазовый состав и микротвердость структурных составляющих жаропрочного хромо-никелевого сплава «никорим». При помощи фазового рентгеноструктурного анализа выявлено присутствие в структуре карбидов хрома Cr7C3, титана TiC и интерметаллидного соединения Ni3Al. Проведенный карбидный анализ позволил выявить в структуре жаропрочного хромо-никелевого сплава σ- фазу (FeCr), которая снижает стойкость сплавов, работающих при повышенных температурах.

 

##submission.downloads##

Номер

№ 1 (2011): Нові матеріали і технології в металургії та машинобудуванні

Розділ

Структуроутворення. Опір руйнуванню та фізико-механічні властивості

Ліцензія

Положення про авторські права Creative Commons

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.