ПЕРСПЕКТИВЫ ПРИМЕНЕНИЯ ТЕХНИЧЕСКИ ЧИСТОГО ТИТАНА ДЛЯ ИМПЛАНТАТОВ КОСТНОЙ ХИРУРГИИ
DOI:
https://doi.org/10.15588/.v0i2.98670Ключові слова:
имплантат, чистый титан, эндопротез сустава человека, биоинертность, долговечность, азотирование, поверхностное пластическое деформирование, керамика.Анотація
Решение проблемы долговечности эндопротезов суставов человека, особенно с несущими поверхностями металл/металл, металл/керамика, является одним из приоритетных направлений научных исследований. Применение технически чистого титана имеет преимущества перед традиционно используемыми и новыми материалами, такими как сплавы Co-Cr-Mo, ВТ 6, оксидная керамика, сапфир. Для повышения износостойкости несущей поверхности из технически чистого титана без изменения свойств сердцевины имплантата ставится задача ее модифицирования сочетанием различных методов холодного поверхностного пластического деформирования (ХППД) и низкотемпературного азотирования с варьированием технологических режимов как азотирования, так и ХППД. © О. А. Розенберг, С. Е. Шейкин, С. В. Сохань, 2010
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.