УДАРНА СТІЙКІСТЬ ПРИ ШВИДКІСНИХ УДАРНИХ НАВАНТАЖЕННЯХ СКЛОПЛАСТИКІВ ІЗ ЕПОКСИДНОЮ МАТРИЦЕЮ

Автор(и)

  • L. R. Vishnyakov Інститут проблем матеріалознавства ім. І. М. Францевича НАН України, м. Київ, Україна
  • A.V. Neshpor Інститут проблем матеріалознавства ім. І. М. Францевича НАН України, м. Київ, Україна
  • A. V. Maznaya Інститут проблем матеріалознавства ім. І. М. Францевича НАН України, м. Київ, Україна
  • B. M. Sinayskiy Інститут проблем матеріалознавства ім. І. М. Францевича НАН України, м. Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15588/.v0i1.98117

Ключові слова:

композиційний матеріал, полімерна матриця, склопластик, епоксидне зв’язуюче, ударна стійкість

Анотація

Досліджено вплив співвідношення олігомер/отверджувач в епоксидному зв’язуючому на механічні властивості та ударну стійкість склопластиків при високошвидкісному ударному навантаженні. Показано, що збільшення вмісту отверджувача в епоксидному зв’язуючому (до 20 мас. %) збільшує ударну в’язкість композитів.

 

##submission.downloads##

Номер

№ 1 (2010): Нові матеріали і технології в металургії та машинобудуванні

Розділ

Конструкційні і функціональні матеріали

Ліцензія

Положення про авторські права Creative Commons

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.