МЕТОДИКА ВИМІРЮВАННЯ ГАЗОВОЇ ТЕМПЕРАТУРИ ПЛАЗМОВОГО СТРУМЕНЮ ЛІНІЙНИМ ТА ЕНТАЛЬПІЙНИМ КАЛОРИМЕТРИЧНИМИ ЗОНДАМИ

Автор(и)

  • S. Polyakov Черкаський державний технологічний університет, м. Черкаси, Україна
  • I. Fenko Черкаський державний технологічний університет, м. Черкаси, Україна
  • A. Yovchenko Черкаський державний технологічний університет, м. Черкаси, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15588/.v0i2.99599

Ключові слова:

плазмотрон, плазмовий струмінь, лінійний калориметричний зонд, ентальпійний калориметричний зонд, газова температура

Анотація

Розроблена методика забезпечує безперервну реєстрацію зондами теплового потоку плазмового струменю стаціонарним проточним калориметром при перетині струменю за перерізом. Визначені технічні умови реєстрації та вимоги до конструктивних особливостей зонду. Проаналізовані результати вимірювання газової температури плазми методами лінійного та ентальпійного калориметричних зондів та встановлені похибки вимірювання, які знаходяться в межах 5…12 %.

##submission.downloads##

Номер

№ 2 (2013): Нові матеріали і технології в металургії та машинобудуванні

Розділ

Технології отримання та обробки конструкційних матеріалів

Ліцензія

Положення про авторські права Creative Commons

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.