СПОСІБ РЕАКТИВНО-ФЛЮСОВОГО ПАЯННЯ АЛЮМІНІЮ

Автор(и)

  • S. Oleksienko Національний технологічний університет, м. Чернігів, Україна
  • R. Kulikovskiy Запорізький національний технічний університет, м. Запоріжжя, Україна
  • V. Martynenko Національний університет кораблебудування ім. адм. Макарова, м. Миколаїв, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15588/.v0i2.99594

Ключові слова:

алюміній, оксидна плівка, флюс, припой, контактне плавлення, евтектика

Анотація

Проведено аналіз виробничого досвіду паяння тонкостінних та складних за конфігурацією конструкцій з алюмінію та його сплавів. Визначено напрямки підвищення технологічності процесу паяння. Встановлено можливість високотемпературного реактивно-флюсового паяння алюмінію в печах за рахунок використання прошарку на основі силікату натрію, соляної кислоти та магнію.

##submission.downloads##

Номер

№ 2 (2013): Нові матеріали і технології в металургії та машинобудуванні

Розділ

Технології отримання та обробки конструкційних матеріалів

Ліцензія

Положення про авторські права Creative Commons

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.