СТРУКТУРА И СВОЙСТВА БЫСТРОЗАКАЛЕННЫХ МНОГОКОМПОНЕНТНЫХ ПРИПОЙНЫХ СПЛАВОВ НА ОСНОВЕ МЕДИ

Автор(и)

  • T. Nikolayeva АО «Мотор Сич», г. Запорожье, Україна
  • V. Nosenko Институт металлофизики им. Г. В. Курдюмова НАН Украины, г. Киев, Україна
  • G. Brekharya Институт металлофизики им. Г. В. Курдюмова НАН Украины, г. Киев, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15588/.v0i2.99533

Ключові слова:

припойный сплав, фазообразование, быстрая закалка, диспергирование, ликвационная неоднородность, отжиг

Анотація

Исследованы процессы фазообразования, влияние химического состава, условий получения на структуру, фазовый состав микрокристаллических быстрозакаленных лент из припойных сплавов системы Cu-P-Sn. Выявлено, что структура исходного сплава представляет собой совокупность α- твердого раствора меди и эвтектики Cu+Cu3P. Добавление Ni ведет к измельчению структуры как α- твердого раствора, так и фосфидов. Отжиг исходных слитков и быстрозакаленных лент устраняет ликвационную неоднородность.

##submission.downloads##

Номер

№ 2 (2013): Нові матеріали і технології в металургії та машинобудуванні

Розділ

Структуроутворення. Опір руйнуванню та фізико-механічні властивості

Ліцензія

Положення про авторські права Creative Commons

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.