ОПРЕДЕЛЕНИЕ ЭФФЕКТИВНОСТИ РАБОТЫ ЭЛЕМЕНТОВ РАБОЧЕЙ ЗОНЫ ГИДРОДИНАМИЧЕСКИХ АКТИВАТОРОВ

Автор(и)

  • A. Fesenko Национальный технический университет «Харьковский политехнический институт», г. Харьков, Україна
  • I. Liubymyi Национальный технический университет «Харьковский политехнический институт», г. Харьков, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15588/.v0i2.99414

Ключові слова:

активатор гидродинамический, кавитация, энергия, удельная мощность диссипации, роторный аппарат, рабочая камера

Анотація

В работе предложена методика оценки гидродинамической кавитации, основанная на сравнении затрат энергии в рабочей зоне. Рассмотрено способы определения диссипативной мощности при испытаниях установок различных конструкций. Введено понятие удельной мощности диссипации, характеризующей энергетическое воздействие на обрабатываемый продукт.

##submission.downloads##

Номер

№ 2 (2012): Нові матеріали і технології в металургії та машинобудуванні

Розділ

Моделювання процесів в металургії та машинобудуванні

Ліцензія

Положення про авторські права Creative Commons

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.