ИССЛЕДОВАНИЕ КИНЕТИКИ ОБРАЗОВАНИЯ НИЖНЕГО БЕЙНИТА В СТРУКТУРЕ ВЫСОКОУГЛЕРОДИСТОЙ НИЗКОЛЕГИРОВАННОЙ СТАЛИ

Автор(и)

  • A.D. Koval Национальный технический университет, г. Запорожье, Україна
  • M.N. Brykov Национальный технический университет, г. Запорожье, Україна
  • A.E. Kapustjan Национальный технический университет, г. Запорожье, Україна
  • D.N. Timofeenko Национальный технический университет, г. Запорожье, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15588/.v0i2.99298

Ключові слова:

высокоуглеродистые стали, изотермическая видержка, нижний бейнит, кинетика образования, твердость.

Анотація

Представлены результаты эксперимента по формированию структуры нижнего бейнита в стали типа 120Г3 при температуре изотермической выдержки 200 °С. Время до начала бейнитного превращения при данной температуре составляет 5·105 с (5,8 суток). Уже через 106 с макротвердость стали увеличивается с HV 260 до HV 540. Микротвердость участков бейнита достигает H50 650 (∼ 55 HRC).

 

##submission.downloads##

Номер

№ 2 (2011): Нові матеріали і технології в металургії та машинобудуванні

Розділ

Структуроутворення. Опір руйнуванню та фізико-механічні властивості

Ліцензія

Положення про авторські права Creative Commons

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.