НЕСТАЦИОНАРНАЯ ПРОСТРАНСТВЕННАЯ ДЕФОРМАЦИЯ ДВУХСЛОЙНОЙ ПЛАСТИНЫ КОНЕЧНЫХ РАЗМЕРОВ С НЕИДЕАЛЬНОЙ СВЯЗЬЮ

Автор(и)

  • A.V. Pozhuev Государственная инженерная академия, г. Запорожье, Ukraine
  • E.N. Mihaylutsa Государственная инженерная академия, г. Запорожье, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.15588/.v0i1.99290

Ключові слова:

пластина, прослойка, деформация, волновое уравнение, ряд Фурье, преобразование Лапласа, пространство изображений, многочлен Лежандра.

Анотація

Исследуется нестационарная реакция двухслойной конструкции конечных размеров с упругой прослойкой между слоями на действие нормальной нагрузки. Для построения модели использовались динамические уравнения теории упругости для слоев, прослойка подчиняется модели Jones-Whittier. Решения как для прогиба, так и для напряжения в каждой точке конструкции, полученные разложением в ряды Фурье и методом интегрального преобразования Лапласа, сопоставлены с результатами для идеального и жесткого контактов между слоями.

 

 

##submission.downloads##

Номер

№ 1 (2011): Нові матеріали і технології в металургії та машинобудуванні

Розділ

Моделювання процесів в металургії та машинобудуванні

Ліцензія

Положення про авторські права Creative Commons

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.