СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ СВАРИВАЕМОСТИ ЛИТЕЙНЫХ ЖАРОПРОЧНЫХ НИКЕЛЕВЫХ СПЛАВОВ

Автор(и)

  • S. Gayduk Запорожский национальный технический университет, Україна
  • I. Petrik АО «Мотор Сич»; г. Запорожье, Україна
  • V. Kononov Запорожский национальный технический университет, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15588/.v0i1.98942

Ключові слова:

литейные жаропрочные никелевые сплавы, присадочные материалы, свариваемость, сварной шов, зона термического влияния, структура, морфология фаз

Анотація

Методом аргонодуговой сварки проведена сравнительная оценка свариваемости литейных жаропрочных никелевых сплавов ВЖЛ12Э, ЖС3ЛС и опытного сплава ЖС3ЛС-М, с повышенными прочностными характеристиками, двумя видами присадочных материалов, сплавом-основой ЖС3ЛС-М и серийной присадкой марки ЭП367. Приведены сравнительные металлографические исследования микроструктуры сварных швов и зоны термического влияния.

##submission.downloads##

Номер

№ 1 (2015): Нові матеріали і технології в металургії та машинобудуванні

Розділ

Конструкційні і функціональні матеріали

Ліцензія

Положення про авторські права Creative Commons

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.