МЕХАНИЗМ ОБРАЗОВАНИЯ, СТРОЕНИЕ И МИКРОСТРУКТУРА ПЕРЕХОДНОЙ ЗОНЫ МЕЖДУ НАПЫЛЕННЫМ СЛОЕМ И ПОДЛОЖКОЙ
DOI:
https://doi.org/10.15588/.v0i1.98828Ключові слова:
плазменное напыление, микроструи, шероховатость подложки, плазменно-металлическая струя, микротвердостьАнотація
Представлен механизм образования, строение и микроструктура переходной зоны между напыленным слоем и подложкой. Установлено, что в случае общей основы граница раздела представляет тонкую линию, на которой отчетливо видны оплавленные вершины первоначальной шероховатости. В этом случае разрушение носит адгезионно-когезионный характер, примерно 50/50. А в случае напыления материалом другой основы по сравнению с основой подложки граница соединения характеризуется четкой интерметаллидной прослойкой различной толщины со скачком величины микротвердости. В этом случае слабым местом оказывается граница раздела подложка-напыленный слой, так что разрушение носит адгезионный характер.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.