ОСОБЛИВОСТІ МІКРОДУГОВОГО ОКСИДУВАННЯ МАГНІЄВИХ СПЛАВІВ І КОРОЗІЙНОГО РУЙНУВАННЯ ОТРИМАНИХ ПОКРИТТІВ

Автор(и)

  • В. Л. Грешта Національний університет «Запорізька політехніка», м. Запоріжжя, Україна https://orcid.org/0000-0002-4589-6811
  • М. М. Бриков Національний університет «Запорізька політехніка», м. Запоріжжя, Україна https://orcid.org/0000-0002-8158-1278
  • В. А. Шаломєєв Національний університет «Запорізька політехніка», м. Запоріжжя, Україна https://orcid.org/0000-0002-6091-837X
  • Д. В. Павленко Національний університет «Запорізька політехніка», м. Запоріжжя, Україна https://orcid.org/0000-0001-6376-2879
  • Д. В. Ткач Національний університет «Запорізька політехніка», м. Запоріжжя, Україна https://orcid.org/0000-0003-0851-1481
  • В. Г. Єфременко ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет», м. Маріуполь, Україна https://orcid.org/0000-0002-4537-6939
  • І. Петришинець Інститут матеріалознавства Словацької академії наук, м. Кошице, Словаччина https://orcid.org/0000-0001-8001-5349

DOI:

https://doi.org/10.15588/1607-6885-2023-3-1

Ключові слова:

магнієві сплави, мікродугове оксидування, оксид магнію, поверхневий шар, корозія.

Анотація

Мета роботи. визначити особливості  покриттів, які утворюються на магнієвих сплавах в процесі мікродугового оксидування (МДО) в електроліті з мінімальним вмістом базових компонентів розчину. Визначити напрями досліджень для забезпечення контрольованої розчинності магнієвих сплавів з МДО покриттям у корозійно-актривному середовищі

Методи дослідження. Дослідження проводили на зразках зі сплаву МЛ5. МДО проводили з використанням змінного струму 380 В, 50 Гц і батареї конденсаторів регульованої ємності. Застосовували електроліт, що містив гідроксид калію і натрієве рідке скло. Випробування оброблених зразків на корозію проводили в водному 3% розчині NaCl. Поверхню зразків після МДО досліджували за допомогою оптичної і сканувальної електронної мікроскопії.

Отримані результати. Розглянуто результати досліджень в галузі МДО магнієвих сплавів. Показано, що застосування МДО покриттів є одним з перспективних напрямів розробки способів керування швидкістю розчинення виробів з магнієвих сплавів. Мінімізовано концентрацію реагентів в електроліті і час обробки. Встановлено, що обробку доцільно завершувати до фази інтенсивного іскроутворення. Початок процесу іскроутворення призводить до пошкодження бар’єрного шару мікродуговими розрядами, що знижує корозійну стійкість покриття.

Наукова новизна. Встановлено, що ступінь корозійного пошкодження є мінімальною для зразка, який оброблено впродовж 30 с. Отриманий результат може бути пояснено припиненням процесу МДО в момент, коли на першому етапі процесу вже утворилося щільне покриття, але ще не почався другий етап з утворенням мікродугових розрядів, які пошкоджують вже утворений оксидний шар.

Практична цінність. Результати дослідження слугуватимуть базою для подальшої роботи, спрямованої на створення виробів з магнієвих сплавів з керованим часом розчинення в корозійному середовищі. Це є особливо актуальним для виробів медичного призначення, а саме металофіксаторів для остеосинтезу з керованою швидкістю біологічної резорбції.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-10-05 — Оновлено 2023-10-16

Версії

Номер

№ 3 (2023): Нові матеріали і технології в металургії та машинобудуванні

Розділ

Структуроутворення. Опір руйнуванню та фізико-механічні властивості

Ліцензія

Положення про авторські права Creative Commons

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.