Карбіди в жароміцних сплавах направленої кристалізації

Автор(и)

  • O.А. Глотка Національний університет "Запорізька політехніка", Україна

DOI:

https://doi.org/10.15588/1607-6885-2020-2-2

Ключові слова:

жароміцні сплави на основі нікелю спрямованої кристалізації, система легування, метод CALPHAD, структура, склад карбідів.

Анотація

Мета роботи. Вивчити специфіку розподілу легувальних елементів у карбідах багатокомпонентної
системи Ni-5Cr-9Co-6Al-1Ti-11.7W-1.1Mo-1.6Nb-0.15C за направленої кристалізації, за допомогою
розрахункового методу прогнозування CALPHAD.
Методи досліджень. Для пошуку закономірностей та розрахунку розподілу легувальних елементів в сплаві,
було обрано новітній метод CALPHAD, та проведено моделювання термодинамічних процесів кристалізації фаз.
Отримані результати. Результати термодинамічних розрахунків хімічного складу карбідів наведені в
вигляді математичних залежностей. Отримано рівняння впливу легувальних елементів на температури
розчинення (виділення) карбідів. Показано, що отримані залежності тісно корелюють з термодинамічними
процесами, що відбуваються в системі.
Наукова новизна. Показано, що при підвищенні сумарної концентрації карбідоутворюючих елементів,
ускладняється і хімічний склад карбідів. Вміст титану більше 2 призводить до підвищення температури
карбідного ліквідусу, а при 4,5 утворюються топологічнощільнопаковані фази. При концентрації молібдену в
складі сплаву більше 4 помітно підвищується ймовірність виділення в структурі топологічнощільнопакованих
фаз типу m, що чинить негативний вплив на механічні властивості і жароміцність.
Практична цінність. На основі комплексного підходу для багатокомпонентних жароміцних сплавів на
основі нікелю отримані нові регресійні моделі, що дозволяють адекватно прогнозувати хімічний склад карбідів
за хімічним складом сплаву, це дозволило реалізувати рішення задачі розрахункового прогнозування складу
карбідів за хімічним складом сплаву

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-03-11 — Оновлено 2021-03-18

Версії

Номер

Розділ

Структуроутворення. Опір руйнуванню та фізико-механічні властивості