Дослідження впливу металевого наповнювача термітної шихти на якісні показники сплаву, наплавленого методом СВС

Автор(и)

  • I Skidin ДВНЗ «Криворізький технічний університет», м. Кривий Ріг, Україна
  • L Saithareyev ДВНЗ «Криворізький технічний університет», м. Кривий Ріг, Україна
  • V Tkach ДВНЗ «Криворізький технічний університет», м. Кривий Ріг, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15588/.v0i2.131042

Ключові слова:

Литво 1, термітна сталь 2, синтез 3, алюмотермія 4, наплавлення 5

Анотація

Розглянуті технологічні параметри процесу наплавлення на металеву основу шару сталі або чавуну, отриманого у результаті СВС. Проведено комплексне дослідження впливу складу екзотермічної шихти й початкової температури поверхні основи, на яку здійснюється наплавлення, на якість термітного сплаву та з’єднання шарів

##submission.downloads##

Номер

№ 2 (2017): Нові матеріали і технології в металургії та машинобудуванні

Розділ

Технології отримання та обробки конструкційних матеріалів

Ліцензія

Положення про авторські права Creative Commons

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.