Композиційні матеріали в авіабудуванні (oгляд)

Автор(и)

  • S Byelikov Запорізький національний технічний університет, м. Запоріжжя, Україна
  • I Volchok Запорізький національний технічний університет, м. Запоріжжя, Україна
  • A Mityaev Запорізький національний технічний університет, м. Запоріжжя, Україна
  • V Pleskach Запорізький національний технічний університет, м. Запоріжжя, Україна
  • V Savchenko Запорізький національний технічний університет, м. Запоріжжя, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15588/.v0i2.131033

Ключові слова:

композиційні матеріали1, механічні та службові властивості2, авіабудування3

Анотація

На основі власних досліджень та літературних даних наведена інформація щодо основних властивостей (питомі міцність та модуль пружності, границя втоми, коефіцієнт інтенсивності напружень, густина та ін.) сучасних композиційних матеріалів. Розглянуто перспективи використання композиційних матеріалів у авіабудуванні та в інших галузях промисловості

##submission.downloads##

Номер

№ 2 (2017): Нові матеріали і технології в металургії та машинобудуванні

Розділ

Технології отримання та обробки конструкційних матеріалів

Ліцензія

Положення про авторські права Creative Commons

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.