Скінченно-елементний аналіз напружено-деформівного стану еластомерних конструкцій на основі сучасних комп’ютерних технологій

Автор(и)

  • E. Reshevskaya Запорожский национальный университет, г. Запорожье, Україна
  • D. Naumenko Запорожский национальный университет, г. Запорожье, Україна
  • D. Shirokorad Запорожский национальный университет, г. Запорожье, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15588/.v0i1.114235

Ключові слова:

візуалізація числових результатів, метод скінченних елементів, механіка еластомерів

Анотація

У роботі запропоновано інструмент для скінченно-елементного аналізу напружено-деформівного стану еластомерних елементів. Дані для візуалізації розраховуються в програмному комплексі «МIРЕЛА +», який призначений для вирішення задач механіки еластомерів. Аналіз результатів застосовується при проектуванні нових і дослідженні наявних еластомерних конструкцій.

##submission.downloads##

Номер

№ 1 (2017): Нові матеріали і технології в металургії та машинобудуванні

Розділ

Моделювання процесів в металургії та машинобудуванні

Ліцензія

Положення про авторські права Creative Commons

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.