КОНСТРУЮВАННЯ, КОНТРОЛЬ ПАРАМЕТРІВ ТА АВТОМАТИЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ПРИ ФОРМУВАННІ ПРУЖНОЇ СТРIЧКИ

Автор(и)

  • V. Kravchina Запорізька державна інженерна академія, м. Запоріжжя, Україна
  • Yu. Shuvalov ТОВ «Селт»; м. Запоріжжя, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15588/.v0i1.114156

Ключові слова:

відпал, електрична схема, контроль параметрів, пружна смуга, температура

Анотація

У роботі проведено розрахунок параметрів процесів відпалу при формування пружної стрiчки. Потужність високотемпературного відпалу до (Т = 900 °С) становить 655 Вт, напруга та струм, які прикладається до локальної ділянки полоси відпалу, становлять величини відповідно U= 5,35 В та І = 113 А, а коефіцієнт корисної дії ККД η= 0,94. Потужність, яка витрачається на низькотемпературний відпал (Т = 280 °С) при відпусканні, становить 147 Вт. У роботі також наведені розроблена конструкція, електричні принципові схеми локального відпалу рухомої полоси та контролера автоматичного підтримування температури відпалу при відпусканні полоси.

##submission.downloads##

Номер

№ 1 (2017): Нові матеріали і технології в металургії та машинобудуванні

Розділ

Технології отримання та обробки конструкційних матеріалів

Ліцензія

Положення про авторські права Creative Commons

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.