ПРОЕКТИРОВАНИЕ ТЕХНОЛОГИЧЕСКИ СВАРИВАЕМОГО ЛИТЕЙНОГО ЖАРОПРОЧНОГО КОРРОЗИОННОСТОЙКОГО НИКЕЛЕВОГО СПЛАВА ДЛЯ ИЗГОТОВЛЕНИЯ ЦЕЛЬНОЛИТЫХ СОПЛОВЫХ АППАРАТОВ

Автор(и)

  • S. Gayduk Запорожский национальный технический университет, г. Запорожье, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.15588/.v0i2.100082

Ключові слова:

литейные жаропрочные никелевые сплавы (ЖНС), параметры работоспособности, методика (КРАМ), регрессионная модель (РМ), регрессионное уравнение (РУ), служебные свойства, технологическая свариваемость.

Анотація

По алгоритму разработанной комплексной расчетно-аналитической методики (КРАМ) спроектирован новый литейный жаропрочный коррозионностойкий никелевый сплав ЖС3ЛС-М для изготовления цельнолитых сопловых аппаратов (СА), обладающий жаропрочностью σ40975 = 180–200 МПа на уровне промышленного жаропрочного некоррозионностойкого сплава ВЖЛ12Э, а также технологической свариваемостью и коррозионной стойкостью на уровне промышленного свариваемого коррозионностойкого сплава ЖС3ЛС.

Посилання

Каблов Е. Н. Литейные жаропрочные сплавы. Эффект

С.Т. Кишкина : науч.-техн. сб. к 100-летию со дня рожде-

ния С. Т. Кишкина / Каблов Е. Н. ; под общ. ред.

Е. Н. Каблова. – М. : Наука, 2006. – 272 с.

Каблов Е. Н. 75 лет. Авиационные материалы. Избран-

ные труды «ВИАМ» 1932-2007 / Каблов Е. Н. // Юби-

лейный научно-технический сборник под общ. ред.

Е. Н. Каблова. – М. : «ВИАМ», 2007. – 439 с.

Монокристаллы никелевых жаропрочных сплавов /

[Р. Е. Шалин, И. Л. Светлов, Е. Б. Качанов и др.]. – М. :

Машиностроение, 1997. – 336 с.

Кишкин С. Т. Литейные жаропрочные сплавы на никелевой

основе / Кишкин С. Т., Строганов Г. Б., Логунов А. В. –

М. : Машиностроение, 1987. – 116 с.

Патон Б. Е. Жаропрочность литейных никелевых спла-

вов и защита их от окисления / [Б. Е. Патон, Г. Б. Стро-

ганов, С. Т. Кишкин и др.]. – К. : Наук. думка, 1987. –

с.

Каблов Е. Н. Литые лопатки газотурбинных двигателей

(сплавы, технология, покрытия) / Е. Н. Каблов // Всеро-

сийский научно-исследовательский институт авиацион-

ных материалов, Государственный научный центр Рос-

сийской Федерации. – М. : МИСИС, 2001. – 632 с.

Симс Ч. Т. Суперсплавы II. Жаропрочные материалы

для аэрокосмических и промышленных энергоустано-

вок / Ч. Т. Симс, Н. С. Столофф, У. К. Хагель ; пер. с

англ. : в 2-х кн. : под ред. Р. Е. Шалина. – М. : Металлур-

гия, 1995. – 384 с.

Научные основы легирования жаропрочных никелевых

сплавов, стойких против высокотемпературной корро-

зии (ВТК) / [А. Д. Коваль, С. Б. Беликов, Е. Л. Санчугов,

А. Г. Андриенко]. – Запорож. машиностр. ин-т, 1990. –

с. – (Препринт / КИЕВ УМК ВО; ЗМИ 1990).

Никитин В. И. Коррозия и защита лопаток газовых тур-

бин / Никитин В. И. – Л. : Машиностроение, 1987. –

с.

Химушин Ф. Ф. Жаропрочные сплавы / Ф. Ф. Химу-

шин. – М. : Металлургия, 1969. – 749 с.

Жаропрочные сплавы для газовых турбин. Материалы

международной конференции / [Д. Котсорадис, П. Фе-

ликс, Х. Фишмайстер и др.] ; пер. с англ. под ред.

Р. Е. Шалина. – М. : Металлургия, 1981. – 480 с.

##submission.downloads##

Номер

№ 2 (2016): Нові матеріали і технології в металургії та машинобудуванні

Розділ

Технології отримання та обробки конструкційних матеріалів

Ліцензія

Положення про авторські права Creative Commons

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.